|
За гривню не завжди можна було купити лишень цукерку чи кілька коробок сірників. Прадавня гривна – прикраса з золота чи срібла, що кріпилася на загривку, тобто, потилиці. Звідси й її назва. За тодішню гривну купували й продавали великі шматки землі, будинки й худобу. Щоправда, такі гроші були доступні лишень заможним людям високого соціального стану. У гаманцях селян тоді грошей зовсім не було. Простий люд розраховувався відомим усім обміном, або ж бартером, як сьогодні прийнято називати. Втім, пізніше гривня все-таки стала доступнішою – у вигляді срібних зливків вагою від двохсот грамів до кілограма вона надовго закріпилася як грошова одиниця заможних господарів.
Детальніше про це можна дізнатись у музеї історії грошей на Поділлі у м. Кам'янець-Подільському. |
